Ми вже розповідали про переваги технології використання бактерій для підстилки «Водограй – чистий сарай»» до традиційних технологій вирощування тварин і птахів. У цій статті ми розповімо про вплив отруйних газів, які завжди утворюються при традиційному тваринництві та птахівництві Аміак (НГц) – безбарвний отруйний газ з різким запахом, який сильно подразнює слизові оболонки очей і дихальних шляхів. Він утворюється при розкладанні різних органічних азотоутворюючих речовин (сечі, гною, посліду). Повітря в сараях і пташниках зазвичай містить високі концентрації аміаку. При високій вологості і низьких температурах аміак сильно поглинається стінами, підлогою, обладнанням, а потім аміак виділяється назад в повітря. Концентрація аміаку біля підлоги (в місцях проживання тварин і птахів) вище, ніж біля стелі. Його зміст в повітрі приміщень понад 0,025% шкідливий для тварин і птахів. Тривале вдихання повітря, що містить навіть незначні концентрації аміаку (0,1 мг/л), негативно позначається на здоров’ї та продуктивності. Тривале вдихання повітря, що містить низькі концентрації аміаку, негативно позначається на здоров’ї і продуктивності тварин і птахів. Аміак добре розчиняється у воді, внаслідок чого адсорбується слизовими оболонками очей і верхніх дихальних шляхів, викликаючи сильне подразнення. З’являється кашель, сльозотеча, що змінюється запаленням слизових оболонок носа, гортані, трахеї, бронхів і кон’юнктиви очей. При високому вмісті аміаку у вдихуваному повітрі (1000-3000 мг/м3) у тварин і птахів спостерігаються спазми голосової щілини, трахеальної і бронхіальної мускулатури, настає смерть від набряку легенів або паралічу дихання. Коли аміак потрапляє в кров, він перетворює гемоглобін в лужний, в результаті чого кількість гемоглобіну зменшується і настає кисневе голодування. Тривале вдихання повітря, що містить аміак, знижує лужний запас крові, газообмін і засвоюваність поживних речовин. Надходження великої кількості аміаку в кров викликає сильне збудження центральної нервової системи, судоми, кому, параліч дихального центру і летальний результат. При більш високих концентраціях аміак викликає гостре отруєння, що супроводжується швидкою загибеллю тварин і птахів. Токсичність і агресивність аміаку значно зростає при підвищеній вологості. В таких умовах відбувається окислення аміаку і утворюється азотна кислота, яка, з’єднуючись з кальцієм в штукатурці стін і інших огороджувальних конструкцій (утворюється кальцієва селітра), викликає їх руйнування. Сірководень (H2S) – безбарвний отруйний газ з яскраво вираженим запахом тухлих яєць. Він утворюється при гнильстві білкових речовин і виводиться тваринами і птахами з кишковими газами. Сірководень має здатність блокувати залізовмісні групи ферментів. Механізм дії сірководню полягає в тому, що він, контактуючи зі слизовими оболонками дихальних шляхів і газом, з’єднуючись з тканинними лугами, утворює сульфід натрію або калію, які викликають запалення слизових оболонок. Сульфіди всмоктуються в кров, гідролізуються і виділяють сірководень, який діє на нервову систему. Сірководень, з’єднуючись з гемоглобіном заліза, утворює сульфід заліза. Позбавлений каталітичного заліза, гемоглобін втрачає здатність засвоювати кисень і відбувається кисневе голодування тканин. При його концентрації 20 мг/м3 і вище з’являються симптоми отруєння (слабкість, подразнення слизових оболонок дихальних шляхів, розлади травлення, головний біль та ін.). При концентрації 1200 мг/м3 і вище розвивається важка форма отруєння, а в результаті пригнічення ферментів тканинного дихання настає загибель тварин і птахів. Підтримання належного повітряного режиму в приміщеннях, де утримуються тварини та птахи, досягається за рахунок використання маловитратної, енергозберігаючої, біологічно комфортної, довготривалої технології утримання тварин та птахів на глибокій, органічній, ферментованій підстилці.Водограй Хисти Хлив”
