Опубліковано

Септик – це. Основні принципи та застосування (запис від 30.04.2010)

Для початку згадаємо небагато теорії.

Септик (від грецьк. “septikos” – гнильний) – це споруда, призначена для очищення побутових стічних вод в об’ємах до 25 кубометрів на добу. Воно є підземним горизонтальним відстійником з однією або декількома камерами, через які проходять стічні води (Великий Енциклопедичний словник).

Септик ніколи не використовується окремо; його робота завжди поєднується з доочищенням у ґрунті. За нормами СНиП 2.04.03-85 “Каналізація. Зовнішні мережі та споруди”, септики застосовуються для механічного очищення стічних вод перед їх надходженням до фільтруючих споруд – поля підземної фільтрації, піщано-гравійні фільтри, фільтруючі траншеї та колодязі.

Відповідно до цих норм, основне очищення виконують саме ґрунтові споруди, тоді як септик служить для первинного очищення від завислих речовин і часткового розкладання осаду, що робить його придатним для подальшого використання як добрива.

Сумніви щодо ефективності септика нерідко перебільшені: його завдання — підготовка води до фільтрації у ґрунті. У територіальних будівельних нормах зазначено: “Септики призначені для попереднього очищення стічних вод та перегниття осаду та використовуються в індивідуальних та місцевих системах водовідведення”.

Розглянемо якість води, яка надходить і виходить із септика. Важливим показником тут є завислі речовини. За нормами концентрація таких речовин у побутовому стоку становить приблизно 110 мг/л. Надійна робота фільтраційних систем можлива при зниженні концентрації завислих речовин після септика до 100 мг/л, а на етапі доочищення – до 20-30 мг/л.

Об’єм септика розраховується залежно від добової витрати води. Для обсягів до 5 кубометрів на добу септик повинен вміщувати не менше триразового обсягу добового притоку, а при витраті понад 5 кубометрів – не менше 2,5-кратного. Конструкція септика може змінюватись від однокамерних до багатокамерних моделей залежно від обсягу та вимог очищення.

Декілька камер у септиці потрібні для рівномірного осадження осаду. Багатокамерні конструкції полегшують очищення, зменшуючи повторне забруднення води продуктами розпаду осаду.

Вторинне забруднення важливе при випуску з септика у водоймище. У Росії, однак, викид води з септика у водоймища заборонено. Тим не менш, секціонування септика допомагає уникнути надлишкового забруднення, що є актуальним у європейських країнах, де допустимі норми БПК значно вищі.

Для повного зброджування вмісту септика потрібно від одного до двох місяців, але для мінімальної очистки достатньо двох днів. Однак багатокамерні септики, розраховані на триваліший витримування, підвищують якість очищення до рівня, придатного для безпечного випуску у водоймища (за європейськими нормами).

Що стосується терміну служби фільтраційних споруд, то він може досягати 8-10 років для колодязів, що фільтрують, і 15-18 років для траншей і піщано-гравійних фільтрів. Додаткові секції септика збільшують термін служби ґрунтових фільтраційних систем, оскільки очищена вода менше забруднює фільтруючу систему.

Таким чином, правильне проектування септика з урахуванням об’єму та умов експлуатації (в тч використання бактерій для септика) дозволяє продовжити термін служби всієї системи очищення.